Смоленіце, 2022: як українець доповідав про свій винахід поруч з автором відкриття молекулярного водню
📋 Зміст статті
17–20 жовтня 2022 року в замку Смоленіце під Братиславою відбулася перша конференція Європейської академії досліджень молекулярного водню в біомедицині.
Дев’яносто учасників із п’ятнадцяти країн. Сорок дві лекції в десяти сесіях, п’ятнадцять постерних доповідей і ще одинадцять лекцій онлайн.
Україну представляв професор Олег Покотило — з доповіддю про пристрій, який сам і розробив.

Що це була за конференція
Замок Смоленіце — конгрес-центр Словацької академії наук. Місце, де академія проводить свої наукові зібрання.
Організаторами виступили одразу п’ять інституцій:
- Європейська академія досліджень молекулярного водню в біомедицині
- Інститут дослідження серця Центру експериментальної медицини Словацької академії наук
- Міжнародна академія серцево-судинних наук
- Міжнародне товариство адаптивної медицини
- Міністерство освіти, науки, досліджень і спорту Словацької Республіки
Це була перша зустріч такого формату в Європі — спроба зібрати в одному місці тих, хто вивчає молекулярний водень як біологічний агент.
П’ятнадцять країн
За офіційними даними організаторів, до Смоленіце приїхали науковці з Канади, США, Словаччини, Чехії, Китаю, Японії, Великої Британії, Франції, Німеччини, Сербії, Південної Кореї, Індії, Ізраїлю — і України.
Для української науки це означало просту річ: тему молекулярного водню в нас вивчають на тому самому рівні, що й у країнах, де ця галузь народилася.

Біля входу до замку. Професор Покотило — крайній ліворуч, у вишиванці.
Коротко і по суті: яку воду пити, скільки, коли і чому. Практика, а не теорія — на 5 постулатах, які легко втримати в голові.
Дивитись книгуХто був у залі
Серед учасників — двоє людей, без яких сама тема не існувала б у нинішньому вигляді.
Шігео Охта (Японія). У 2007 році його команда опублікувала в Nature Medicine статтю, яка показала: молекулярний водень діє як вибірковий антиоксидант — нейтралізує найагресивніші вільні радикали, не чіпаючи ті, що потрібні організму. До тієї публікації водень вважали біологічно інертним газом. Після неї почалася воднева біомедицина як напрям.

Шігео Охта за трибуною конференції. Саме його публікація 2007 року в Nature Medicine започаткувала водневу біомедицину.
Тайлер ЛеБарон (США), засновник Molecular Hydrogen Institute — незалежної наукової організації, яка веде міжнародний каталог досліджень водню. За її даними, накопичено понад три тисячі наукових праць і двісті моделей захворювань.

На цьому знімку — професор Покотило у вишиванці, поруч Тайлер ЛеБарон, Шігео Охта і кардіолог Рам Б. Сінґх з Індії.

Той самий момент, ширший кадр — біля входу до замку.
Відеозвернення із зали конференції
Професор Покотило звертається до глядачів прямо із зали конференції. За ним — екран із логотипом та банер «Hydrogen for Biomedicine, October 17th–20th, 2022», навколо прапори країн-учасниць.
Доповідь

Професор Покотило за трибуною конференції. На екрані — титульний слайд його доповіді з повними регаліями: доктор біологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, завідувач кафедри харчової біотехнології і хімії ТНТУ. На столі президії — таблички «Oleg Pokotylo (Ukraine)» і «Tyler W. LeBaron (USA)», поруч український прапор.
В офіційній книзі абстрактів конференції виступ професора записано так:
Relationship between molecular hydrogen content, ORP, pH and water mineralization in thermoses-ionizers-generators «H2 Living Water»
Українською: «Зв’язок між вмістом молекулярного водню, ОВП, pH і мінералізацією води в термосах-іонізаторах-генераторах H2 Living Water».
Тобто на майданчику Словацької академії наук він доповідав не про абстрактну тему, а про конкретний пристрій власної розробки — і про те, як у ньому пов’язані вимірювані параметри води.
Афіліації вказано дві: Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя та Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського.
Чому доповідь була саме такою
Про водневу воду говорять по-різному. Частина розмов — маркетингова, з обіцянками та без чисел.
Доповідь професора була про інше: що з чим пов’язано у вимірюваних величинах. Скільки водню розчиняється залежно від мінералізації вихідної води. Як змінюється pH. Як поводиться окисно-відновний потенціал.
Це не обіцянка результату — це опис поведінки системи. Різниця принципова, і саме вона визначає, чи потрапляє доповідь у програму академічної конференції, чи лишається рекламним текстом.
Що було до і після
За три роки до Смоленіце професор проходив два закордонні наукові стажування — у лабораторії ядерної хімії CNRS у Страсбурзі та у Словацькому аграрному університеті в Нітрі.
У січні 2020-го виступав перед Синодом Єпископів УГКЦ з доповіддю «Вода: Божий дар і відповідальність людини».
У 2023-му разом із професором Михайлом Кордою та сином Олегом Покотилом опублікував огляд «Ефекти біологічної дії молекулярного водню» у фаховому виданні «Медична та клінічна хімія» — з DOI, тобто в міжнародному науковому обігу.
Як його представили колегам
У книзі абстрактів конференції про професора написано англійською — коротко, як заведено в таких виданнях:
Doctor of Biological Sciences, Professor Oleh Pokotylo heads the Department of Food Biotechnology and Chemistry at Ivan Pulyuy Ternopil National Technical University in Ukraine.
Далі — що він досліджує властивості води й розробляє засоби поліпшення її якості, опублікував понад двісті наукових і методичних праць, викладає фізіологію, розробив біологічно активні добавки й працює редактором спеціалізованого журналу.
Джерела
- Офіційна сторінка конференції — European Academy for Molecular Hydrogen Research in Biomedicine
- Фотогалерея конференції — 107 знімків, звідки взято фото в цій статті
- Книга абстрактів конференції — біографія й тези доповіді
Олег Степанович Покотило (1 вересня 1970 — 11 листопада 2024) — доктор біологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, науковий партнер Living Aqua. Повна біографія та архів матеріалів →
Український виробник приладів для водневої води.
Обрали свій сценарій? Прилад — за нами
Глечики, диски й термоси власного виробництва — без електрики, з лабораторними протоколами.