«Вода: Божий дар і відповідальність людини» — як біохімік доповідав Синоду єпископів УГКЦ

29–30 січня 2020 року в Патріаршому Домі у Львові зібралася 84-та сесія Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ. Головною темою була екологія в Україні.

Серед доповідачів — світський науковець, доктор біологічних наук, професор Олег Покотило. Тема його виступу: «Вода: Божий дар і відповідальність людини».

Професор Покотило за трибуною Синоду. На екрані — слайд його доповіді, у залі — єпископат. Фото: Медіаресурс УГКЦ.

Учасники 84-ї сесії у Патріаршому Домі у Львові. Фото: Медіаресурс УГКЦ.

Чому науковця про воду покликали на Синод

Сесія Синоду — це не наукова конференція. Двадцять один єпископ Верховного Архиєпископства під головуванням Блаженнішого Святослава збираються, щоб ухвалити рішення, які стосуються всієї Церкви.

Того разу порядок денний був незвичним: соціально-екологічні виклики. І щоб говорити про них предметно, запросили трьох доповідачів — кожного зі свого боку теми.

Доктор Віктор Карамушка, завідувач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», доповідав про екологічну ситуацію в Україні — її соціальну, медичну та економічну складові.

Професор Олег Покотило — про воду.

Професор Володимир Шеремета — про відповіді Церкви на екологічні виклики у світлі енцикліки Папи Франциска Laudato Si’.

Тобто розмова будувалася так: спочатку стан справ, потім конкретний ресурс, від якого залежить життя, і насамкінець — що з цим робити Церкві.

Робота сесії. Фото: Медіаресурс УГКЦ.

Що таке «Laudato Si’» і до чого тут вода

Енцикліка «Laudato Si’» («Хвала Тобі») вийшла 2015 року і стала першим документом такого рівня, повністю присвяченим довкіллю. Папа Франциск писав у ній і про воду — прямо й без пом’якшень:

Доступ до безпечної питної води є базовим і всезагальним правом людини, оскільки він визначальний для виживання людей і є передумовою здійснення інших прав.

Саме в цю рамку лягала доповідь професора. Не «вода як наукова тема», а вода як спільна відповідальність — те, що однаково зрозуміло і біохіміку, і єпископу.

Назва, у якій усе сказано

«Вода: Божий дар і відповідальність людини» — формулювання, яке об’єднує два способи дивитися на одне й те саме.

Для віруючої людини вода — дар. Те, що дано, а не зароблено, і за що належить бути вдячним.

Для науковця вода — вимірюваний параметр. Її можна перевірити: мінералізація, pH, окисно-відновний потенціал, вміст розчинених газів. Професор Покотило займався саме цим — фізико-хімічними властивостями води і тим, як вони впливають на організм.

І тут ці дві оптики не сперечаються, а доповнюють одна одну. Дар не звільняє від відповідальності — навпаки, вона з нього й випливає. Якщо вода дана, то питання не «де взяти», а «як із нею обходитися».

Ким був доповідач

На момент виступу Олегу Степановичу Покотилу було 49 років. Доктор біологічних наук — ступінь, який він здобув, не маючи й сорока. Професор. Академік Академії наук вищої школи України. Завідувач кафедри харчової біотехнології і хімії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя.

Понад двісті наукових публікацій. Дев’ять патентів України. За два місяці до Синоду він повернувся з наукового стажування у Словацькому аграрному університеті в Нітрі — там досліджував біологічно активні добавки для профілактики йододефіциту.

А ще через рік після Синоду вийде його книга «5 фундаментальних постулатів пиття води» — та сама тема, але вже розгорнута для звичайного читача.

Що лишилося після сесії

Синод ухвалив рішення щодо відповіді Церкви на соціально-екологічні виклики. Окремо було затверджено Звернення про зцілення ран війни. Того ж року планувалося Всеукраїнське паломництво до Прилбич на честь 155-річчя Митрополита Андрея Шептицького.

Офіційне повідомлення про сесію опубліковано на сайті Синоду УГКЦ — там перелічені всі доповідачі й теми.

Змісту самої доповіді в публічному доступі немає. Ми свідомо не переказуємо її за здогадами: відомо назву, дату, місце й контекст — і цього достатньо, щоб зафіксувати сам факт.

Чому ця історія варта уваги

Про воду сьогодні говорять переважно двома голосами. Один — маркетинговий: «унікальна технологія», «жива вода», «секрет довголіття». Другий — суто академічний, у фахових виданнях, які читають кілька сотень людей.

Виступ перед Синодом — рідкісний випадок третього голосу. Науковець, який говорить про свій предмет людям поза наукою, і при цьому не спрощує до гасел.

Через два роки, у жовтні 2022-го, професор Покотило представлятиме Україну на першій конференції Європейської академії досліджень молекулярного водню в замку Смоленіце — поруч із Шігео Охтою, автором фундаментальної публікації в Nature Medicine, і Тайлером ЛеБароном із Molecular Hydrogen Institute.

Один і той самий предмет — вода. Дві зовсім різні аудиторії. І, судячи з того, що його кликали в обидві, розмовляти він умів із кожною.

---

Олег Степанович Покотило (1 вересня 1970 — 11 листопада 2024) — доктор біологічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України, науковий партнер Living Aqua. Повна біографія та архів матеріалів →